Ми часто називаємо депресією те, що нею не є. Дізналися погані новини, зламався автомобіль, посварилися з керівником – і все, цього досить, щоб наступні кілька днів відчувати смуток та напруженість. Але уявіть іншу ситуацію: сталося щось дійсно серйозне. Помер хтось із близьких, ви потрапили в аварію чи втратили роботу. Пригнічення триває вже довше – кілька тижнів, – але згодом минає. Ми переживаємо горе і відновлюємося, просто кожній людині для цього потрібна різна кількість часу. Утім, буває, що неприємні випадки стають каталізатором розвитку депресії, і людина тривалий час живе з відчуттям, ніби її переїхав каток. Що таке депресія та чому її не можна соромитися? Депресія – це постійний (не менше двох тижнів) біохімічний розлад із впливом навколишнього середовища. Причини її виникнення такі ж біологічні, як і в більшості справжніх захворювань. Тільки ніхто не подумає сказати людині з температурою або кашлем ,годі вже кашляти, чого ти як дитина мала?. Згідно з даними ВООЗ, депресія – найпоширеніший психічний розлад, від якого потерпають майже 300 мільйонів людей у світі. 15% наших читачів пережили період серйозної депресії, на власному досвіді відчувши, чим вона відрізняється від сезонних коливань настрою або короткочасних емоційних реакцій на буденні труднощі. У найгіршому випадку депресія може призвести до самогубства, від якого щорічно вмирає близько 800 000 осіб – це друга за частотою причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років. Існує як психологічне, так і фармакологічне лікування помірної та важкої форми депресивних розладів. Однак, за даними того ж ВООЗ, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, до яких належить Україна, лікування депресії часто відсутнє або недостатньо розвинене. Перешкоди для ефективного догляду включають брак ресурсів, відсутність кваліфікованих медичних працівників . За оцінками, 76-85% людей, які страждають на психічні розлади в цих країнах, не мають доступу до необхідного їм лікування. Багато людей, особливо старшого віку, заперечують існування у людства будь-яких психологічних проблем. Як показало дослідження 2011 року, виявлення випадків депресії лікарями загальної практики ускладнене ще й тим, що майже у половині випадків пацієнти намагаються змовчати про її симптоми. Тому докладне обговорення депресії та причин її виникнення необхідне. Але замість розповідати про найефективніші способи боротьби з психічними розладами й допомагати людям, фахівці змушені щоразу доводити існування цих хвороб узагалі. Як депресія пов’язана з біологічними процесами? Те, що депресія – справжнє, а не вигадане захворювання, стає зрозуміло, якщо розглянути вегетативну симптоматику. За важкої форми депресії організм починає функціонувати інакше. Насамперед виникають проблеми зі сном: людина прокидається о 4-5 ранку, абсолютно безсила й неспроможна заснути знову. Це відбувається через порушення біологічних ритмів і циклів здорового сну. З’являються проблеми з апетитом: більшість заїдає стрес, коли стає сумно, тому що вуглеводи знижують вироблення гормонів стресу, але в людей з депресією все навпаки – їхній апетит падає, а рівень гормону стресу та виробка адреналіну збільшується. Тому на перший погляд може здатися, що людина у глибокій депресії перетворюється на овоч без сил і бажання робити будь-що, крім як лежати цілий день у ліжку. Клінічна депресія може прискорювати процеси старіння в клітинах і змушувати нас почуватися значно старше реального віку. Про це свідчать результати дослідження понад 2 тисяч пацієнтів, опубліковані у журналі Molecular Psychiatry. Наслідки депресії можуть бути тривалими та різко вплинути на здатність людини функціонувати і жити повноцінним життям. Cимптоми депресії Депресивні симптоми поділяються на типові (основні) та додаткові. До типових (основних) відносяться: 1. Ангедонія: неспроможність відчувати задоволення. 2. Пригнічений настрій. 3. Психомоторна загальмованість: організм впадає у стан анабіозу, хворому важко займатися навіть побутовими справами. До додаткових симптомів відносяться: 1. Песимізм. 2. Почуття провини, тривога і відчуття страху. 3. Занижена самооцінка. 4. Проблеми з концентрацією. 5. Труднощі в ухваленні рішень. 6. Думки про смерть або самогубство. 7. Проблеми з апетитом, зниження або збільшення у вазі. 8. Глікогевзія: поява солодкого присмаку в роті без видимої причини. 9. Проблеми зі сном. Хто в зоні ризику? Депресію спричиняє складна суміш соціальних, психологічних та біологічних факторів. Але труднощі у діагностуванні (та різноманіття причин виникнення) хвороби не є аргументом проти її існування і серйозності. Такі життєві події, як емоційна травма у дитинстві, раптова втрата близьких або безробіття, сприяють і можуть стати каталізатором розвитку депресії. Так само як особисті конфлікти, зловживання наркотиками чи алкоголем, сексуальне або емоційне насильство й інші події, які можуть назавжди змінити ваше життя (нова робота, шлюб, розлучення, поява дитини або відставка). Генетична схильність теж відіграє роль. Наявність депресії в одного з батьків підвищує ризик виникнення захворювання у дітей. Іноді депресія може бути симптомом іншого захворювання, а іноді – побічним ефектом ліків (наприклад, леводопи, кортикостероїдів, бензодіазепінів) – це так звана ятрогенна, або фармакогенна депресія. У багатьох людей в похмуру погоду або внаслідок постійного перебування у затемнених приміщеннях депресія може виникати через відсутність яскравого світла. Цей різновид називають сезонною депресією, або сезонним афективним розладом, бо вона найчастіше спостерігається у хворих восени та взимку. Поширеність захворювання за недостатнього функціонування щитоподібної залози досягає 50%, а ризик розвитку депресивних порушень у хворих на гіпотиреоз у 7 разів вище порівняно зі здоровими людьми. Як бачите, у зоні ризику можуть опинитися майже всі люди на планеті. Питання у тому, хто вчасно відреагує і звернеться по допомогу до фахівця, а хто запустить свій стан і опиниться віч-на-віч перед набагато серйознішою проблемою. Піклуйтеся про здоров’я, не ігноруйте проблеми та не соромтеся зізнатися собі в депресивному стані.