відновити сили, Ви дуже щаслива людина. По-перше, у Вас вистачає часу, щоб
виспатись. По-друге, Ви не бачили відповідей на ці запитання (а Вони
вражають: «Закройте дыры, через которые утекает энергия», «Практикуйте
дыхание Будды»)…
Для того, щоб зрозуміти, що саме відбувається згадаємо, як працює наш мозок:
Науковці називають мозок найбільш складним механізмом у Всесвіті в ньому
приблизно 100 мільярдів нейронів, кожний з яких може мати від 50 до 100 тис.
контактів між нервовими клітинами мозку. Можливо приблизно підрахувати, але
неможливо уявити, скільки всього зв’язків у мозку.
Нервові імпульси від клітини до клітини передаються нейромедіаторами -
дофаміном, ендорфіном, ацетилхоліном, норадреналіном, аспарагіном і іншими.
Але запаси цих медіаторів в клітинах обмежені, при активній безперервній роботі їх
стає менше, і мозку потрібен час на їх поповнення. Як і в будь-якому іншому нашому
органі, який перестане працювати, якщо йому не вистачає живлення. І втома мозку -
не суб’єктивне відчуття, яким можна знехтувати, це фізіологічне явище.
Найкраще мозок відновлюється під час сну, і чим він більш глибокий, якісний і
тривалий, тим повніше клітини мозку відновлять запас речовин-медіаторів. А ми,
відповідно, будемо відчувати себе свіжими, бадьорими і повними сил.
Уявімо, що спати повноцінні вісім годин не виходить ні за яких обставин. На роботі
дедлайн за дедлайном і немає можливості перепочити навіть 5 хвилин. Ось кілька
порад, як швидко, але безпечно (тобто без застосування заборонених в нашій країні
психоактивних речовин) «підстьобнути» свій мозок під час вимушеної напруженої
роботи і в цілому підвищити його ефективність.
1. Враховуйте свій хронотип, коли плануєте справи Тобто не ігнорувати те, «сова»
ви, «жайворонок» або не дуже виразний, але, судячи зі статистики, вельми
поширений «голуб». Якщо коротко, голубам пощастило найбільше: їм все одно, в
який час працювати.
Крістофер Бернс (Christopher Barnes), асистент професора менеджменту бізнес-
школи при Університеті Вашингтона, уточнює різновиди хронотипів хворих. За його
словами, є кілька оптимальних часових проміжків для виконання творчих завдань та
роботи, що вимагає концентрації. Більшість людей краще розуміють або в середині
ранку (10-11 годин), або пізно ввечері (відповідно, 22-23 години).
Визначити, що ви за птах, можна за допомогою класичного тесту Хорна - Остберг,
який дозволяє зрозуміти психологічно комфортний для людини час сну і неспання.
Згідно з результатами тесту, приблизно по 20% людей відносяться до «жайворонків»
і «сов», інші 60% - «голуби».
2. Забудьте про інтернет.
Наприклад, про фейсбук, який так і тягне відкрити під час нудної методичної роботи.
Це часто сприймається нами як невеликий, але заслужений відпочинок, нагорода за
завзятість. Але кожен, напевно, відчував гостре почуття досади на себе, коли думав
зайти в улюблену соцмережу на пару хвилин, а вони непомітно і нез’ясовно
перетворилися в півгодини. Інтернет настільки затягує і розсіює нашу увагу, що Ви
готові «залипнути» не тільки на лайк начебто не чужих і цікавих нам френдів, але і
зловити себе на читанні статті «Зірки зізналися, які незвичайні пози для сну вони
вибирають».
Ніколас Карр (Nicholas Carr) в своїй книзі «Пустушка. Що інтернет робить з нашими
мізками », формулює сувору правду: «Ми охоче примиряємося з втратою
концентрації і уваги, фрагментацією думок в обмін на достаток інтригуючої або,
принаймні, цікавої інформації». Схильність нашої психіки постійно шукати щось нове
на тлі того, що інтернет все більше потрібен нам для реальних робочих завдань,
зіграла з нами злий жарт: замість того, щоб шукати і запам’ятовувати дійсно корисну
інформацію, ми прагнемо отримати новизну якомога легшим способом . І це
прагнення складається в компульсивні цикли.
Тут буде доречним нагадати, що в психіатрії заперечення залежності - один з
критеріїв формування залежності. Позбавлятися від інтернет-залежності краще
поступово, найпростішими способами. Наприклад, перевіряти особисту пошту тільки
три рази в день - коли ви прокидаєтеся, під час перерви на обід і перед завершенням
робочого дня.
Що стосується інших закладок вашого браузера - спробуйте обмежувати час, який ви
проводите на ваших улюблених (але не суперкорисних) сайтах. Щоб зробити перший
крок до такої звичкою, можуть бути корисні розширення на зразок Grayscale the Web:
воно робить сайти чорно-білими. І таким чином показує, наскільки вони насправді
цікаві вам, якщо не розфарбовані в звичні яскраві фірмові кольори.
3. Грайте на скрипці (перемикайтеся на монотонне заняття)
Або, кажучи серйозно, тренуйте уважність, як Шерлок Холмс. Марія Коннікова, автор
книги «Видатний розум: мислити як Шерлок Холмс», пропонує брати приклад з цього
героя. Уважність, здатність помічати деталі, які вислизнули від інших - його видатна
риса. І, як нагадує Коннікова, в основі методу Холмса - зовнішнє, удаване
бездіяльність. Адже герой Конан Дойля часто просто сидить в кріслі або грає на
скрипці. Саме це допомагає Холмсу бути сконцентрованим і уважним до всіх
дрібниць.
4. Нічого не робіть-усвідомлено
Не в сенсі потупити в соцмережу або пограти в приставку, а дійсно лягти (сісти) і
постаратися ні про що не думати. Запаси нейромедіаторів ви так не відновите, в цій
справі без сну нікуди, а ось з мозком в цілому під час усвідомленого неробства
відбуваються цікаві речі.
Американський нейрофізіолог Ендрю Смарт в своїй книзі «Про користь ліні.
Інструкція по продуктивному нічогонеробленню» пише, що у нашого мозку теж є
автопілот, і він включається, коли ми занурюємося в стан спокою, послаблюючи
«ручне управління» своїм життям і дозволити програмі вести нас .
«Думки, які приходять на розум в періоди неробства, часто піднімаються з глибин
несвідомого і не завжди бувають приємними. Однак мозок привертає нашу увагу
неспроста. Завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують
шанс проникнути в свідомість », - пише Смарт. Він висуває гіпотезу, що у цього може
бути нейрофізіологічне пояснення. «Мережа стану спокою», або «мережа пасивного
режиму роботи мозку», була відкрита неврологом Маркусом Райхле з Університету
Вашингтона в Сент-Луїсі в 2001 році. Ця мережа включається, коли ми не діємо.
Райхле зауважив, що коли учасники його експериментів лежали в томографі і
виконували складні завдання на мислення, активність деяких ділянок мозку
знижувалася. Вчений здивувався і вирішив вивчити, як веде себе мозок між
експериментальними завданнями. Дослідник виявив особливу мережу, активність
якої збільшувалася, коли люди відключалися від зовнішнього світу. Коли потрібно
виконати нудне завдання в експерименті з МРТ, наприклад запам’ятати список слів,
деякі зони мозку стають більш активними, а інші - менш.
Тут немає нічого незвичайного. Однак якщо людина просто лежить в томографі,
закривши очі або втупившись в екран, мозкова діяльність не знижується. Просто зони
активності міняються місцями. Та, що придушується під час завдань, включається
при відпочинку.
Загалом, якщо ви хочете працювати добре, постарайтеся не працювати хоча б іноді.
І заспокойте себе тим, що у вас є на це наукове підгрунтя.